Навчаємося вдома

Доброго ранку, мої любі четвертокласники! Знову підходить до завершення ще один тиждень дистанційного навчання. Я впевнена, що ви прикладаєте максимум зусиль, щоб засвоїти навчальний матеріал. Ну що ж, до роботи, а потім відпочивати.

Сьогодні у нас з вами позакласне читання. Пропоную вам прочитати твір А. Лотоцького "Мудра володарка". Усі малознайомі вам слова та вирази позначені "зірочкою" з числом. Їх значення ви знайдете під текстом.

Антін Лотоцький

"МУДРА ВОЛОДАРКА" **

З того часу, як Ольга почала заходити в церкву св. Іллі, вона змінилася зовсім. Не думала вже про помсту *1, ні про підбої. Одинокою її мрією було вибратися до Царгорода *2 й там охреститися. Тож, коли тільки Святослав *3 доріс, передала йому правління й вибралася в дорогу з великим почетом бояринь, бояр і з дружиною *4. І Дніпро, і Чорне море переїхала без пригод. Попутній вітер віяв усю дорогу. Аж у Суді стрінула її пригода. Царська сторожа не хотіла пустити Ольгу з її людьми в город. — Без дозволу царя не вільно нам, — сказали. — То повідомте швидко царя, що прибула до нього в гості велика княгиня київська, Ольга. — Це зробимо, — сказали. І поїхав гонець у царські тереми. — Е, що там! Хай зачекає трохи в Суді! — сказав грецький цар, коли гінець сповістив його. — Почекає трохи, то більше поважатиме нас. А царював тоді Константин, син Леонтіїв. — Тим часом приготуйте все, як слід, у вітальній залі, щоб дивом дивувалась оця княгиня з-над Борисфена *5. — Яку залу приготувати, чи ту, де приймаємо володарів? — спитав дворецький. — Достатньо, коли приготуєш меншу залу послів, тільки вважай, щоб зачудувати Ольгу. — Усе буде приготоване як слід, — відповів дворецький і поклонився низько цареві. Трохи не тиждень чекала Ольга на своєму судні в Суді. Гордість її як великої княгині була дуже вражена. Уже думала над тим, щоб повертатися в Київ, коли прибіг царський гонець і від імені царя попрохав княгиню в царські тереми. І вийшла Ольга з дружиною на берег. А там чекали її царські поїзди, запряжені в білі, як сніг, коні в золотистій збруї. Пишно й велично вітали Ольгу царські міністри привітними промовами. А там пустили її до царя. Як побачив цар горду та пишну, а при тому ще й гарну княгиню, замість її здивувати, сам дивом дивувався. І зійшов з престолу до неї й посадив її біля себе. У цій хвилині різьблені леви обабіч престолу почали рухатися, видавати голос, а потім залунав спів невидимого хору. Думали, Ольга з дива язика забуде. Та вона зовсім не здивувалася. Вона ще в Києві довідалася про все й знала, що це все штучне й робиться для того, щоб здивувати чужинців. І почав цар розмовляти з Ольгою. Спершу тривала розмова про державні справи, а там перейшла і на інші теми. І припала до вподоби цареві княгиня Ольга і красою лиця, і розумом незвичайним. І цар сказав їй: — Тобі б, княгине, царювати тут із нами. Ольга зараз здогадалася, до чого це цар говорить, і відповіла: — Я поганка *6; коли хочеш, щоб я охрестилася, то хрести мене сам. Коли не захочеш бути моїм хресним батьком, то й не охрещуся. І цар згодився. І дав цар дари великі княгині Ользі та її почетові й дружині, всім відповідно до їх становища. А Ольга стала готуватися до хрещення. Сам патріарх навчав її правдивої віри. Та скоро пересвідчився, що вона вже все знає, і що розум її великий. Тоді сказав: — Благословенна ти між руськими жонами, бо полюбила світло, а покинула пітьму. Благословитимуть тебе діти Руси аж до останнього роду нащадків своїх. І закінчив: — Щаслива держава, що має таку мудру княгиню. І охрестили Ольгу. А цар Константин був її хресним батьком. При хрещенні дали їй імення Олена, як звалася й давня цариця, мати Константина Великого. По хрещенні запросив її цар знову до себе й сказав: — Хочу взяти тебе за жінку. Знала Ольга, про що йдеться. Через одруження з нею хотів грецький цар підкорити собі українські землі, щоб їх опісля використати для греків і позбутися небезпечного противника, який не раз сміливими походами на Гостинне море *7, що тоді від цих походів уже й почало зватися Руським морем, — заливали добре грекам сала за шкуру. І відповіла Ольга: — Як можеш узяти мене за жінку, коли ти тримав мене до Хреста й назвав мене своєю дочкою? А в християн нема такого закону, ти це сам знаєш. І сказав цар: — Перехитрила ти мене. Ольго! І дав їй дари багаті: золото, срібло, паволоки *8 й усякий посуд та відпустив її. А Ольга сказала цареві: — Коли повернуся в Київ, багато дарів пришлю тобі: челядь *9, віск, шкури и військо на підмогу. І повернулася княгиня Ольга в Київ. І рада та щаслива, що стала християнкою. А грецький цар раду радив з дорадниками своїми: — Тепер нам через Ольгу можна під свій вплив узяти всю Русь, — казали дорадники. — Ба, — сказали інші, — а як? Хоч усі приймуть християнство, а нам таки не захочуть підкоритися. Захочуть у себе своїми панами бути й нам рівними. Довго радили раду, а вкінці учений грек Филип сказав: — Ольга обіцяла тобі, царю, дари й людей. Ти пішли по обіцяні дари. А грамоту в справі дарів так складемо, що ті дари будуть не дарами, а даниною. І вже Ольжині наслідники будуть нашими данниками. — Мудра рада, — похвалив цар, — так і зроблю. І прийшли посли, і стали домагатись обіцяних дарів. Ольга сказала: — Не вмію я грецького письма і перше покличу наших людей, які знають грецьке письмо, а тоді дам відповідь. І покликали купця Остромира, що був уже християнином і знав грецьку мову й письмо, та веліла перекласти собі цареве писання. — Еге, тепер уже знаю, навіщо цареві моїх дарів. Ну, не на таку попали птицю, щоб сама лізла в сильце *10. І відповіла послам: — Скажіть так цареві: «Коли ти так постоїш у мене в Почайні, як я в Суді, то дам тобі дари». Із цими словами відпустила послів. Жила тепер Ольга щаслива та вдоволена, як той, що вийшов з темряви ночі на світло денне. Намовляла й сина Святослава, щоб охрестився, та він не хотів. Правда, що як хто бажав охреститися, то не боронив.

** Княгиня Ольга — це перша християнка на великокняжому престолі Києва, перша просвітителька й учителька християнської віри в Русі-Україні. її хрещення створило широкий шлях до християнізації нашої держави. Не думала про помсту *1 — після того, як підступно вбили князя Ігоря, чоловіка княгині Ольги, вона поклялася помститися вбивцям. Царгород *2 — староукраїнська назва міста Константинополя, нині Стамбул. Святослав *3 — син князя Ігоря та княгині Ольги. Дружина *4 — збройний загін, який становив постійну військову силу князя і брав участь в управлінні князівством. Борисфен *5 —давньогрецька назва річки Дніпро. Поганка *6 - та, яка не сповідує християнської віри. Гостинне море *7 —давньогрецька назва Чорного моря. Паволока *8 —коштовна тканина. Челядь *9 — населення, котре перебувало в різній формі залежності від феодала (князя, пана). Сильце *10 — пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів та дрібних тварин.

Літуратурне читання: прочитати текст, скласти 5 запитань до нього.

Розпочнемо математику з невеликого математичного диктанта №951. Нехай вам у цьому допоможе хтось із старших.

Розгляньте розв'язок № 952 та пригадайте порядок виконання дій у виразах.

Обчисліть приклади № 953.

У задачі № 954 другий робітник працював на 2 дні менше, відповідно перший робітник працював на 2 дні більше і одержав більшу суму.

Можемо визначити на скільки більше грошей отримав перший робітник?

За скільки днів роботи він одержав цю суму?

Чи можемо зараз визначити, якою була поденна оплата робітникам?(вона однакова для обох)

А тепер дайте відповідь на запитання задачі.

У задачі № 955 ми маємо три посилки по 16 кг 450 г та дві посилки по 12 кг 150 г. Порівняйте загальну масу всіх посилок зі 100 кг.

Обчисліть площу прямокутної ділянки в № 956. Не забувайте в яких одиницях вимірюється площа.

Математика: № 957, 958.

При виконанні завдань з української мови закріпимо правило на правильне написання особових закінчень в дієсловах.

Вправа 357-випишіть дієслова, визначте їх час та особу та поставте їх у 2-гу, 3-тю ос. одн. та в 1-шу та 2-гу ос.мн.

Зразок: зеленіє-теп. ч., 3-тя ос., зеленієш, зеленіємо, зеленієте.

Виконайте вправу 358, вставлені в слова букви підкресліть.

Вправу 359 виконайте за зразком.

Зразок: вивчають, вивчаєш, вивчаєте.

Українська мова: вправа 360, повторити вивчені правила.

Бажаю вам успіхів та гарних вихідних!!!

Сильце *10 — пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів та дрібних тварин.